Автори книги «Самоцвіт України – Іван Пулюй», яка на початку лютого вийшла у видавництві «Знання України» , голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук, професор Василь Кушерець і доктор фізико-математичних наук, професор, віце-президент Українського фізичного товариства та дійсний член Наукового товариства імені Шевченка Василь Шендеровський. Книга вийшла до 170-річчя від дня народження науковця і громадського діяча Івана Пулюя.
Ім'я Івана Пулюя було незаслужено забуте, як і багатьох інших українців - відомих учених, громадських діячів, кому довелося жити, працювати поза межами України, повернулося на батьківщину. Багато зусиль, пошуків доклав до цього професор Василь Шендеровський. Його перу належить ціла серія книг про видатних наших земляків, які прославилися своєю працею за кордоном.
Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року на Тернопіллі в містечку Гримайлові. Нині його ім'я присвоєне Тернопільському національному технічному університетові, вулиці Івана Пулюя є в Києві, Львові, Тернополі, Дрогобичі, Івано-Франківську. Раз у два роки присуджується премія НАН України імені Івана Пулюя за видатні роботи в галузі прикладної фізики, благодійна організація «Кирило-Мефодіївська фундація» заснувала Всеукраїнську стипендійну програму імені Івана Пулюя. У 2010 році введена в обіг пам'ятна монета номіналом 5 гривень, присвячена вченому.
В останні роки вийшло кілька публікацій про життя і діяльність І. Пулюя, його винаходи. Василь Кушерець 3 лютого 2015 року опублікував у газеті «Україна молода» статтю «Фізик української ідеї».
І. П. Пулюй автор 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами. Його наукова діяльність розпочалася з дослідження внутрішнього тертя та дифузії газів і парів, процесів у вакуумних газорозрядних апаратах власної конструкції. Фізичні прилади І. Пулюя експонуються в наукових музеях Відня, Парижа, Лейпцига, Праги. За флуоресцентну «Лампу Пулюя» у 1881 році він одержав премію на Празькій виставці.
Саме Іван Пулюй сконструював першу рентгенівську трубку за 14 років до офіційної реєстрації. Сталося так, що німецький учений Рентген на кілька тижнів раніше опублікував у пресі повідомлення про своє відкриття, тому винаходу присвоєно його ім'я.
Учений із світовим іменем, який жив і працював за кордоном, завжди пам'ятав про своє коріння, вірив у незалежність своєї Вітчизни. Йому належать такі слова: «Самостійність України є ключем до мирної зали Європи», «Поневолені народи Росії повинні стати вільними і утворити власні держави. Але найважливіше значення для досягнення цієї мети, для забезпечення тривалого миру в Європі може мати тільки самостійна Україна. Незалежність України є, за нашим переконанням, ключем до миру в Європі».
Якими актуальними є висловлювання І. Пулюя нині!
Автори книги «Самоцвіт України - Іван Пулюй» зосереджуються на громадсько-політичній діяльності І. Пулюя, яка розпочалася ще тоді, коли він був гімназистом у Тернополі, заснувавши молодіжний гурток. Його національна ідея відображена у десятках оприлюднених ним статей. Їх він публікує в «Записках НТШ» (Наукового товариства імені Шевченка), «Збірнику математично-природописно-лікарської секції НТШ», в газеті «Діло» та в інших виданнях.
У статтях І. Пулюй гостро критикує злочинну політику Росії, зокрема стосовно заборони української мови, обстоює національні інтереси українського народу в межах обох імперій, домагається утвердження повноправного культурного, соціального і політичного статусу. У 1869 році він уклав і видав «Молитослов» українською мовою, перекладав разом із Пантелеймоном Кулішем Новий Завіт, Євангеліє. За активної участі І. Пулюя завершено переклад Старого Завіту й видрукувано перший повний україномовний переклад Біблії.
У книзі, як додаток., вміщено дві статті Івана Пулюя «Польські русофіли і масові арешти вірних державі українців у Галичині» та «Україна і її міжнародне політичне значення». Це досить актуальні й нині спостереження за суспільним життям європейських держав. У статті «Україна і її міжнародне значення», що написана німецькою мовою і надрукована сто років тому (подається в перекладі за виданням «Іван Пулюй. Збірник праць за загальною редакцією Василя Шендеровського, видавництво «Рада», 1996р.), І. Пулюй усвідомлює роль України в історії Європи, розкриває її сутність з точки зору її ідентичності.
Передруковані статті є надзвичайно актуальними нині, цінність їх у тому, що вони співзвучні з нинішнім моментом, коли сила мільйонів громадян, сотні тисяч волонтерів постали на захист єдності та територіальної цілісності України. І. Пулюй стверджує, що союз Росії з Україною завжди був нерівномірним, а відтак і неприродним. Росія більше багатіла не виробництвом та послідовним нарощуванням статків і прибутків, не стільки працею «великоросів», скільки нещадним пограбуванням країн, і в першу чергу України. Статті І. Пулюя читаються легко, написані дохідливо й переконливо. Їх варто прочитати. Книга невелика за обсягом – 64 сторінки.
У книзі «Самоцвіт України – Іван Пулюй» вміщено також «Стислий життєпис Пулюя Івана Павловича», перелік літератури про вченого.
Презентація книги відбудеться 9 лютого в Зоряній залі Київського планетарію. Повністю буде вміщена в розділі В. І Кушерця.
Петро Швець
3 лютого 2015
