Друк
Перегляди: 524

У Товаристві «Знання» України відкрився новий лекторій: «Легендарні світочі української науки». Вестиме його Василь Шендеровський, доктор фізико-математичних наук, директор науково-просвітницького центру Товариства «Знання» України. Він відкрив сотні імен незаслужено забутих учених України.

24 квітня 2019 року він прочитав лекцію на тему «Перші академіки української академії наук – фундатори академічної науки».

Захід відбувся за участю народної артистки України Галини Яблонської, ректора Університету сучасних знань Юрія Ведєрнікова, заслуженого діяча мистецтв України, професора Василя Неволова, члена НСЖУ Петра Швеця, директора УБЕНТЗ Юрія Лебедя та інших.

Від керівництва товариства взяв участь учений секретар ВГО Товариство «Знання» письменник Василь Василашко.

На лекції слухачі дізналися про долю багатьох перших академіків НАН України таких як: Дмитро Багалій, Агатангел Кримський, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Вернадський, Степан Тимошенко, Микола Кащенко, Павло Тутковський, Михайло Туган-Барановський, Федір Тарановський, Володимир Косинський, Орест Левицький та багатьох інших.

Попри матеріальні труднощі, голод, арешти та від’їзд деяких її членів в еміграцію УАН не лише вижила як інституція, а й розвивала структуру і напрями досліджень, почала готувати до публікації наукові праці. Серед серійних її видань були: «Записки Історико-Філологічного Відділу»; науковий журнал «Україна», «Науковий збірник» історичної секції як продовження «Записок» Українського Наукового Товариства в Києві, науковий щорічник «Первісне громадянство», «Етнографічний Вісник», збірник «За сто літ».

Загалом у 1923-1931 рр. з’явилося 111 нумерованих збірників.

НАН України стала одним із визначних наукових центрів, збагативши вітчизняну і світову науку цінними відкриттями й винаходами. Так, вчені-фізики здійснили ряд важливих досліджень в галузі теоретичної фізики, зокрема ядерної, в галузі вивчення напівпровідників (германійові діоди і тріоди). Широко відомі праці О. І. Лейпунського в галузі фізики ядра. Праці М. М. Крилова і М. М. Боголюбова та їхніх учнів є видатним вкладом в дослідження наближених методів математичного аналізу і теорії динамічних систем. Українські математики створили новий відділ математичної фізики – нелінійну механіку. Значним вкладом в науку є праці Г. Ф. Проскури з аерогідродинаміки та дослідження М. О. Лаврентьєва з геометричної теорії функцій комплексної змінної та її застосування в гідродинаміці й аеродинаміці. В інституті електротехніки академії вперше в СРСР була створена мала електронна обчислювальна машина, яка стала прототипом великої обчислювальної машини, створеної в АН СРСР. В обчислювальному центрі академії створено спеціалізовану машину «Київ» і ряд інших обчислювальних машин.

І зрештою можна сказати, що ми дуже вдячні першим академікам за їх величезний внесок у розвиток науки України, а Василю Андрійовичу Шандеровському - за цікаву лекцію, яка записана на відео.

Прес-служба правління ВГО Товариство «Знання» України

(Катерина Кошова, студентка 3-го курсу Київського коледжу, журналістика).