Друк
Перегляди: 250

Особисту точку зору на цю проблему висловила у статтях, надрукових в «Економічній правді» та «Українській правді», менеджер Ольга Кравцова у вересні 2019 р.

Подається в скороченому варіанті.

Стрімкий розвиток технологій сприяє появі нових методів виробництва, розширенню ринків та не менш швидкому розвитку суспільства.

Бізнес все частіше застосовує системи штучного інтелекту (ШІ), адже це дозволяє ефективніше використовувати ресурси та долати інформаційні бар'єри.

Споживачі отримують доступ до ширшого асортименту продукції та до послуг за нижчими цінами.

Чому державі варто звернути увагу на розвиток штучного інтелекту в Україні та якими повинні бути кроки нового уряду в секторі?

Ще десять років тому обсяг транзакцій онлайн-продажів у китайській економіці становив 1%, а зараз цей показник перевищує 40%. Компанії все частіше впроваджують системи штучного інтелекту у виробництво, адже це підвищує його ефективність завдяки автоматизації процесів, заощаджує час і людські ресурси.

Крім того, завдяки ШІ відбувається максимальна персоналізація надання послуг.

Використання штучного інтелекту стає частиною життя. Наприклад, зростає кількість "розумних" пристроїв у будинках. За даними Gartner, у 2016 році було підключено 6 млрд пристроїв IoT, у 2019 році ця цифра може перевищити 14 млрд.

Штучний інтелект має шанси трансформувати потенціал світової економіки. За оцінками PwC, до 2030 року він може збагатити її 15,7 трлн дол. Найбільшу вигоду від ШІ здатні отримати Китай (збільшення ВВП на 26% у 2030 році) і Північна Америка (збільшення ВВП на 14,5%), що еквівалентно 10,7 трлн дол.

Основними факторами економічних змін від застосування штучного інтелекту є автоматизація робочої сили, яка до 2030 року може додати до 11% світового ВВП або близько 9 трлн дол, та інновації у царині товарів та послуг, які до 2030 року можуть збільшити ВВП приблизно на 7% або на 6 трлн дол.

Є три основні сфери, де алгоритми ШІ застосовуватимуться найактивніше.

Перша — держава, яка формує політику та пріоритети, державні замовлення, залучення інвестицій та фінансування проектів. Наприклад, використання систем ШІ в публічних сервісах, формування політики відкритих даних, розробка програм підтримки стартапів з ШІ та залучення їх до GOVTech-діяльності.

Друга — бізнес, який завдяки гнучкості, якісному менеджменту і високій швидкості впровадження може розбудовувати машинне навчання, IoT, AR/VR, робототехніку.

Третя — державно-приватне партнерство, яке експерти вважають найбільш оптимальним варіантом формування нової індустрії. Тут мова йде про розвиток ШІ, освоєння космічного простору, смарт-міста, нову енергетику і транспорт.

Основне завдання держави — всебічна підтримка впровадження ШІ в масштабах економіки, визначення сфер для реалізації перших проектів: інфраструктура, логістика, біоекономіка, сільське господарство, освіта, державні сервіси.

Важливо також встановити належні політичні засади та рекомендації щодо нових можливостей у сфері розвитку технологій з використанням штучного інтелекту.

Уряду варто зосередитися на розробці скоординованої національної стратегії ШІ, законодавчих та етичних норм, сприянні технологічній інклюзивності та розумінні громадянами переваг ШІ, заохоченні державного та приватного секторів у впровадженні ШІ-технологій, відкритті даних та забезпеченні рівного доступу до них, збільшенні свого кадрового потенціалу за допомогою ШІ.

За даними Мінекономіки, до 1 липня 2019 року на засадах ДПП укладено 186 угод. Найбільше — у сферах інфраструктури, виробництва і транспортування газу, очищення та розподілу води. ШІ може стати прикладом того, як ДПП сприяє розвитку високотехнологічних галузей, прискорює розвиток і залучення інвестицій.

Однак дослідження у сфері ШІ та великих даних доволі затратні. Обладнання та фахівці для тестування і впровадження нейронних мереж можуть коштувати десятки мільйонів доларів на рік. Для більш ефективного й успішного впровадження нових технологій держава кооперується з приватним сектором.

Одна з особливостей розвитку ШІ — потреба у фахівцях. Наразі маємо нестачу кадрів через дисбаланс гуманітарних наук та STEM-освіти, відсутність внутрішнього попиту та відплив спеціалістів до більш розвинутих країн.

Формат ДПП в освітній сфері може забезпечити ефективний розвиток ШІ. Мова йде про спільну розробку навчальних програм, запровадження грантів і стипендій для студентів STEM-спеціальностей, придбання новітніх ІТ-технологій.

На глибшому рівні це може бути кооперація з розвитку технопарків та інноваційних просторів — середовищ, в яких доступна інфраструктура для об'єднання постачальників технологій та кінцевих споживачів з метою виявлення навичок, бізнес-моделей та міжгалузевих екосистем для побудови нових технологій.

Почати варто з національних та дослідницьких університетів, які мають кадри і певну матеріально-технічну базу для роботи з технологіями штучного інтелекту та заповнення прогалин у знаннях та методологіях. Йдеться, зокрема, про масштабну аналітику, прогнозування, візуалізацію, розробку алгоритмів.

Проте законодавчі проблеми щодо ДПП гальмують розбудову конкурентоспроможної країни та використання переваг такого партнерства.

Головні з них — відсутність системи управління фіскальними та фінансовими ризиками партнерів, неможливість заміни приватного партнера у разі невиконання ним своїх фінансових обов'язків, нечіткість алгоритму визначення розміру концесійних платежів, складний і довгий процес укладення договору.

Паралельні зусилля з удосконалення законодавства та формування послідовної політики розвитку ШІ і даних сприятимуть розвитку високотехнологічних секторів економіки, а отже — досягненню бажаного економічного ефекту.

Ця історія точно не про quick-wins — швидкий результат. Економічний ефект від впровадження штучного інтелекту може з'являтися поступово і стати видимим лише через певний час. Проте його внесок в економічне зростання може збільшитися утричі до 2030 року порівняно з обсягами наступних кількох років.

У чому ж вигода населення від розвитку та застосування штучного інтелекту? Громадяни отримуватимуть якісніші персоналізовані товари і послуги, а чиновники заощаджуватимуть час на виконання рутинних завдань, спрямовуючи його на пошук креативних та інноваційних підходів для покращення послуг (4 вересня 2019 р.).

Запрошуємо читачів підрубрики до обговорення, на наш погляд, важливої теми. Електронна адреса; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її./.