Друк
Перегляди: 255

У лекторії «Трибуна українознавця» Товариства «Знання» Укрпаїни цікаву лекцію на тему «Національно-патрітичні, державницькі елементи в творчості Івана Франка» 9 жовтня 2017 року прочитав завідувач кафедри української літератури Націоналдьного педагогічного університету імені М.П Драгоманова, доктор філософських наук, професор Володимир Федоровия Погребеник.

Ведучий - Василь Іванович Кушерець, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Лектор зазначав, що Іван Франко як визнаний енциклопедист у своїй творчості – поезіях, прозових творах, статтях, виступах, у листах висловлював свої державницькі позиції. Цей бік його громадянської позиції ще мало вивчений. Багато творів, що свідчать про його прихильність до самостійності і соборності України, не були за радянських часів опубліковані, навіть у його багатотомному виданні.

Іван Франко добре знав історичне минкуле України, надавав великого значення громадським формуванням, створив радикальну партію, наблизився до соціал-демократів. Він бачив українську державу від Сяну до Кубані. В його творах, таких, наприклад, як «Захар Беркут» та інших зримо проявляються мотиви згуртованості народу. Виступаючи за інтегративні процеси, братерський союз, він говорив, що це можливе лише після облаштування власних сусідніх держав. Письменник не вітає тоталіталіристичні імперські замашки ні Австрії, ні Росії. У його віршах.йдеться й про мову як одного з вагомих чинників формування нових незалежних держав. Він бачив настання цієї миті у багатьох творах, як, наприклад, у вірші «Гримить»: «Благодатна пора наступає, природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи. І вітер над нею гуляє бурхливий, І з заходу темная хмара летить. Гримить! Гримить! Тайна дрож пронимає народи ,Мабуть, благодатная хвиля надходить. Мільйони чекають щасливої зміни, Ті хмари – плідної будущини тіни, Що людськість, мов красна весна, обновить… Гримить!».

Висновок, що його зробив лектор: усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов'язок служити людям, а й благословляв добровільно взятий на свої плечі тягар. Своєю творчістю він вів свій народ до щасливої долі, утворення власної соборної держави, вільної і заможної.

Прес-служба правління Товариства «Знання» України.

9.10.2017 р.