Роль просвітництва у житті людського суспільства неоціненна. Кант писав, що наукове просвітництво є одним із чудес світу, завдяки якому суспільство перетворюється з незрілого – у зріле, з дикунського – в цивілізоване, з неповнолітнього – у повнолітнє. Отже, наукове про-світництво треба розглядати як важливий суспільний механізм, який латентним, тобто непря-мим чином, керує світом. Завдяки такому просвітництву в суспільстві відбуваються зміни як реакція на дифузію тих ідей і знань, які поширюються в ньому. Реалізація цих ідей стає одним із основним мотивом людської діяльності. Відтак суспільство перетворюється у більш раціональне, його громадяни все глибше осмислюють життя, виразнішає їхня життєва мета, до якої слід прагнути і для досягнення якої слід використовувати відповідні засоби.

Україна з прадавніх давен славилася розвитком просвітництва. Сама ідея наукового просвітництва панувала у свідомості нашого народу на всіх етапах його історії. Згадаймо, що ще на зорі впровадження християнства на гербах майже всіх київських митрополитів зобража-лася розгорнута книга. У ті часи релігія, церква виступали як могутня просвітницька сила, у православ’ї домінувала ідея світоглядного оптимізму, завдяки вірі, яка поставала істиною у формі духовної самоідентифікації, люди отримували поняття про сенс буття. Більше того, ві-домий церковний діяч XVII сторіччя київський митрополит Кописький навіть зробив сміливий, як на той час, висновок, що знання вище за віру, бо віра приходить до людини через осмислення світу. Церковні діячі піднімали питання про значення людського розуму, заплід-неного сумлінням. Далі ідею наукового просвітництва підхопив видатний український філософ Григорій Сковорода, розвиваючи її у своїх працях та втілюючи власною просвітницькою діяльністю. Він говорив, що знання дає людині перспективу буття. Розум, розумне, мудре, софійне спонукує людину жити в параметрах майбутнього, в параметрах смислу свого буття і відповідно до цього планувати своє життя.

Просвітництво впливає на світоглядну структуру суспільства, через нього на світогляд людини, на її понятійний, категоріальний апарат, на її конструкції і константи мислення. Роль просвітництва, особливо наукового, набуває особливого значення в період переходу до інформаційного суспільства, коли дійсність змінюється надзвичайно швидкими темпами і людині в цьому мінливому світі особливо потрібні життєстверджуючі стабілізатори, які походять від наукового просвітництва. Що ми розуміємо під інформаційним суспільством, які ознаки нам вказують на те, що ми переходимо чи вже перейшли ту незриму межу, за якою настає ця епоха? Наявність інформаційного суспільство можна визначити за таких обставин. Це, по-перше, тоді, коли в структурі зайнятості більше половини людей працює у сфері послуг, особливо ін-формаційних. По-друге, - тоді, коли зростає питома вага висококваліфікованого персоналу в усіх сферах виробництва і управління. На чільне місце в суспільстві виходить конгітаріат, тоб-то люди, які володіють знаннями, навичками і сума знань яких складає інтелектуальний потенціал нації. По-третє, - тоді, коли у розвитку виробництва та суспільства в цілому визначаєть-ся як ключова роль наукових досліджень, особливо фундаментальних наук.

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9