Друк
Перегляди: 8599

Kremen18 вересня на нараді міністрів освіти країн Європи було схвалено Римське комюніке, яке визначає розвиток Європейського простору вищоі освіти на найближчі десять років. Хочу привернути увагу освітян до двох важливих положень, хоча цікавого там значно більше. Перше. Цитую:«Заклади вищоі освіти мають потенціал для досягнення значних змін - покращення знань, навичок і компетентностей студентів і суспільства заради стійкості ...». І ще - «Відповідь на виклики і розвиток можливостей, що принесе нове десятиріччя, вимагатиме швидшого оновлення знань, навичок і компетентностей». Прошу звернути увагу, що метою освіти називаються - знання, навички,компетентності.

В Україні часто називають лише компетентності, розуміючи, що для їх вироблення необхідні відповідні знання і навички. Думаю, що визначення європейських колег є більш вдалим. Засвоєння знань є найважливішим завданням і потребує самостійного визначення. Зрозуміло, мова йде про базові знання і їх творчо-критичне засвоєння. Друге. В комюніке вживається термін «студентоцентроване навчання» і «студентоцентроване навчання й викладання». Вже біля двадцяти років я намагаюсь розробляти «філософію людиноцентизму» і пропагувати принцип дитиноцентризму в школі та студентоцентризму в університеті. Дитиноцентризм я розумію як максимальне наближення навчання і виховання до кожної дитини, врахування її сутності, особливостей, здібностей, талантів та життєвих планів.

Звідси ідея профільного навчання та багато іншого, що ми закладали в реформування середньої загальної освіти за мого керівництва Міністерством освіти і науки на початку 2000 років і що в певній мірі проголошено в проекті Нова українська школа. Вперше термін «студентоцентризм» на нарадах міністрів освіти країн Європи було вжито в 2007 році в Бухаресті. Нинішня нарада підтвердила зростаюче значення цього принципу у вищій освіті. Нашим університетам слід більш рішуче діяти в утвердженні студентоцентрованого навчання і викладання.

Василь Кремень