Надрукувати
Перегляди: 3931

200px-Старицька-Черняхівська М29 серпня 1868 року народилася українська письменниця (поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, мемуарист), громадянський діяч, донька Михайла Старицького Людмила Старицька-Черняхівська.

Л. Старицька-Черняхівська була визначним театрознавцем, їй належить чи не перший нарис з історії нового українського театру «Двадцять п'ять років українському театру». Разом з батьком створила трилогію «Богдан Хмельницький», великі історичні полотна «Червоний диявол», «Розбійник Кармалюк», «Останні орли», «Молодість Мазепи», «Руїна».

Перша чверть XX ст. була часом найвищого творчого злету письменниці. У ці роки вона пише проблемно-сімейну драму «Милость Божа», драму на п'ять дій «Іван Мазепа», п'єси «Декабристи», «Червоний півень», «Гетьман Дорошенко», «Тихий вечір» (про Т. Шевченка та його товаришів П. Куліша, М. Костомарова, В. Білозерського).

Л. Старицька-Черняхівська проводила активну громадсько-політичну діяльність: була незмінним організатором і учасником «Літературно-артистичного товариства», Українського клубу, наукового товариства в Києві, «Просвіти», київської Громади. Під час першої світової війни працювала сестрою милосердя у військовому шпиталі, організовувала дитячі притулки для сиріт. У період громадянської війни, намагаючись налагодити театральну справу, засновувала нові театри. Згодом працювала в «Дніпросоюзі» — кооперативній спілці споживчих товариств, яка опікувалася культурним життям народу. Проте нове радянське життя було для письменниці чужим. Вона переспівує переважно старі мотиви.

Померла в 1941 році.

Шендеровський Василь Андрійович,

доктор фізико-математичних наук,

професор, віце-президент

Українського фізичного товариства

та дійсний член Наукового товариства Шевченка;

Кушерець Василь Іванович,

доктор філософських наук,

професор, заслужений діяч науки

і техніки України,

голова правління Товариства «Знання» України