Надрукувати
Перегляди: 7617

Насправді, розлом світу почався уже давно, але спочатку в головах агресивних росіян. Ще тоді, коли, так званий «клановий, колегіальний путін», увірував і перетворив цілий Світ у свою біснувату віртуальну реальність, назва якої - «путіна», тобто певний період ловлі риби великої і маленької – яка попадеться, коли накидаєш на нею сітку. Краще звичайно великої. І не простої риби, а золотої( за міркою вартості) та ще й політичної. Важливо – щоб була гарна приманка з незліченною кількістю вартісних речей для тих, кому «несть числа». Взамін – особлива пошана й підтримка та протекція «хотянок» Риболовця і абсолютна свобода реалізації його волі у світовому просторі.

Багато із легіону нечистої сили на це клюнули і перетворилися в агентів, вивідачів і, навіть, резидентів.

У своєму російському болоті внутрішні «хористи – пропагандисти» на всіх інформаційних каналах та платформах за величезні гроші «квакали присвячені йому панегірики та похвали. Все це трансформувалося в більшість країн світу в такі рокоти та блискавиці, що багато – хто ставали глухими та сліпими, стосовно відчуття реальності. Мирян накривали гулом рашистського ревізіоністського націоналізму, який забезпечував путінське злочинне правління. Людям, як у нас говорять, «мутили, як на селі москалі» путінську віртуальну реальність.

На цій основі в РФ буйно розквітала банальна рашистська кліптократія з її владою крадіїв, системами фінансового зловживання державними чиновниками та політиками, яким байдуже до національних інтересів росії та її збіднілого народу. Політично, коли путінська зграя повністю сконцентрувалася на посиленні репресивної внутрішньої політики та забезпеченні своєї влади і багатства відчувала себе комфортабельно. Чого вона шарахалася та чого найбільше боялася,- так це підйому демократичної України та її євроатлантичної інтеграції. Свобідна, успішна Україна стала суттєвою загрозою злодійського авторитарного режиму. То ж рашисти, порушуючи міжнародні угоди, які для них нікчемні, розв’язали масштабну та неспровоковану і невиправдану війну проти України.

Але відразу отримавши від неї неочікуваного болісного військового копняка, рашисти повністю озвірили. За три місяці вони завдали Україні більше шкоди, ніж гітлеровці за чотири років. Гадаємо, що путін спричинить економічних та гуманітарних збитків в рази більших, ніж гітлер Німеччині. А за 3 місяця війни в Україні росія зазнала таких втрат, як СРСР за 9 років в Афганістані.

Нині Україна, набираючи силу, впевнено йде до перемоги. ЇЇ підтримують більшість демократичних країн світу. Разом з ними наша міць стає ще сильнішою, а наполегливість стає безсумнівною. Сукупно Україна володіє єдністю бачення остаточної перемоги. Вона використовує розмаїття сучасних військових вмінь, де кожний воїн робить свій внесок до спільної справи. Війскові командири викликають довіру, служать в першу чергу тим, кого ведуть за собою а наш патріотизм посилює потенціал кожного громадянина. Нас мотивує і надихає героїчна українська історія та український, козацький дух.

До перемоги нас ведуть лідери, які знають закони перемоги і своєчасно знаходять способи її досягнення. Їхній мотиваційний поведінковий вибір: « Або ми господарі власної долі, або ми раби рішень і операцій інших», як огонь піднесення запалив і спаяв не лише український народ, а й увесь демократичний світ.

Нині Україна, як суб’єкт всесвітньої історії, є визнаним світовим лідером. Не лише через те, що народ продемонстрував загальну волю до опору російської агресії, але й через те, що вона реально захищає інші країни від нападу на них, бо знищена на нашій території зброя уже ніяк не потратить в їхню країну. Демократична й вільна Україна - це стрижень безпеки всієї Європи і усього західного світу сьогодні. І наші воїни повністю усвідомлюють свою значущість. Більшість із них і є лідерами перемоги, бо кожен із них її забезпечує на своїй ділянці та під час виконання військової операції, за виконання якої він відповідає перед державою і світом. Заступник командира останньої групи оборони «Азовсталі» у Маріуполі Ілля Самойленко у своєму інтерв’ю відомому французькому публіцисту Бернару-Анрі Леві так сказав: «Усі ми тут дивимося в очі смерті. Але наші життя не мають жодного значення. Важлива лише Україна. Треба, щоб Україна перемогла. Заради цього ми повинні триматися. Заборонено лише одне: поступитися, скласти зброю. В Україні багато ліній фронту, де наш приклад вселяє мужність. Ми не маємо права забувати про це. Наша роль історична.»

В Україні майже всі - від президента до рядового – зрозуміли: якщо не перемогти нині путінську росію з її ядерними ятаганами та кличем: «можем повторить», то увесь світ швидко прийде до фіналу історії та фізичного розлому світу, остільки сила навіть однієї людини з її доступом до ядерної кнопки може розламати не куски, знищити нашу планету.

Ми не можемо розраховувати на потужний внутрішній опір російського народу цьому біснуватому міні-фюреру та його кліці. Бо цьому народу, як сказав класик, уже давно «делают инъекции останскинской иглой». Він настільки отруєний телевізором, що, навіть, не зреагував на слова путіна, який готовий послати всіх в пекло, а свій народ – в рай. Але ж рай буде ядерним, тобто ще страшнішим за звичайне пекло. Ось які в нього антигуманістичні задуми.!?

Нинішня війна росії проти України ще більше забруднила російський народ, що без краю бентежить цивілізований світ. Тому цільний і свобідний Захід заради спасіння Світу цього, допомагає Україні на ділі подавити путінську реваншистську, історично збочену, навіяну хибними уявами політику про «русский мир». Україна ж стверджує, що має бути інший мир, але умови цього миру будуть визначати лише українці!

Саме цю вимогу підтримають світові лідери, які виражають світову волю, і закликають Захід не йти на будь-які компроміси стосовно злочинів, які здійснив путін проти людяності, а, навпаки, зосередитись на відданості повної над ним перемоги, бо єдина мова, якій він підкориться – це мова переважної сили!

Слава Україні!

Василь КУШЕРЕЦЬ