Надрукувати
Перегляди: 195

Трійця – одне з найважливіших церковних свят для християн. У цей день згадують подію, яка ознаменувала триєдність Бога – Отця, Сина і Святого Духа, що є ключовими поняттями як в християнській, так і загалом в українській ментальності. У ній фіксуються можливості самоототожнення природного з надприродним, земного з божественним, Бога та Ісуса як людини, який стверджував: «Я й Отець –Ми одне», «А коли я чиню… то повірте ділам, щоб пізнали й вірували ви, що Отець у мені, а я – ув Отці». Христос пояснював, що богами називають тих, до яких слово Боже було(Від Івана. 10 – 38,35,36) Саме вони доносили духовну істину, шлях якої веде до вічного життя та забезпечує стабільність цивілізаційного прогресу людства.

Основою цієї умови збереження життя є усвідомлена здатність людини до самоототожнення з іншою людиною. Це і є чи не основна цивілізаційна проблема людства. З ким чи з чим уподібнює себе людина – від цього залежить її духовний струмінь та потік свідомості направлений на бажану феноменальну реальність.

Трійця - це неподільне ціле, яке формує істину соціальної поведінки, що височіє над приватними інтересами взаємодіючих сторін. це символ «стрибка» соціальної поведінки, в якому співпадає окреме із загальним.

Трійця – це також єдність соціальних складових. Засвоєний масовою свідомістю символ Трійці виявляється тією духовною передумовою, яка дозволяє окремій українській людині з його особливими інтересами побачити в собі всю свою батьківщину, зрозуміти себе як складову державної цілості та прийняти в якості істини загальноукраїнські цінності.
У часи війни з ворожою росією, яка принесла нашим громадянам біди і нещастя, поневіряння і скрути, саме в Трійці український народ побачив божественну силу, яка здатна привести до перемоги.

Трійця, виражаючи тотожність різних явищ, є символом такого духу народу, який омине внутрішні катаклізми та не допустить зовнішніх, історично отримує можливість накопичувати позитивні досягнення, акумулюючи їх та створюючи наростаючий базис благополучного та свобідного буття для себе та майбутніх поколінь.

Критерієм істини символу духовної істини є доля історичного суб’єкта, у цьому випадку - українського народу. Через війну росії проти нашої цивілізації в українців виникає ще потужніше масове духовне устремління до гармонії, як істини колективної свідомості.

Цінність духовної істини полягає у тому, що дає можливість отримати абсолютне знання, яка спроможна «з’єднувати» колективні та приватні істини, що відкриває шлях до соціальної гармонії.

Слава Україні!

Василь КУШЕРЕЦЬ