Нотатки на полях книги Василя КУШЕРЦЯ «Україна: Голгофа ХХ століття» Василь НЕВОЛОВ, письменник. Одна з найтрагічніших сторінок української історії — штучний Голодомор 1932—1933 років, який призвів до мільйонів невинних жертв.

Пам’яті мільйонів українських селян, убієнних голодом 1932—1933 рр., пам’яті ненароджених поколінь українців, пам’яті українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після найтрагічніших подій в українській історії і однієї з найбільших трагедій в історії людства ХХ ст. присвячено тисячі публікацій, сотні книг, спогадів, десятки унікальних фотовиставок і фільмів. Серед них вирізняється і науковою сумлінністю, і яскравим публіцистичним посилом нова праця відомого науковця і громадського діяча Василя Кушерця “Україна: Голгофа ХХ століття” (Київ, “Знання України”, 2018).

Тему Голодоморів автор уже висвітлював, зокрема в таких виданнях, як “Через терни — до України”, “Україна понад усе. Час для України жити”. Що ж відчуваємо ми, торкнувшись цієї болючої сторінки історії України?

Душа обпечена болем минулого. Не можна спокійно сприймати те, про що чули, збираючи свідчення, що читали у спеціальних джерелах чи бачили на фотографіях. Але цей опік душі викликає не страх, а стає пересторогою, гартом для нас, сьогоднішніх, і, сподіваємося, для майбутніх поколінь. Це жорстокий, але важливий урок для усвідомлення того, звідки у нашого народу мовчазна понурість, безнадія, звідки острах і прагнення “не висуватися”.

За кількістю жертв та з урахуванням обставин і методів здійснення, Голодомор українського народу 1932—1933 рр., скоєний комуністичним режимом, — єдиний масовий злочин, який за своїми результатами перевершує дві інші найбільші трагедії людства XX ст. — Голокост під час Другої світової війни і нищення вірмен у Турецькій імперії під час Першої світової війни.

Пам’ятати і знати про жахливу трагедію Голодомору — мало, стверджує автор своєю книгою. Пам’ять про Голодомор потрібно носити у душі, у серці. Бо ті нещасні люди не вмерли за щось, вони не боролися, не воювали і не відстоювали своє право на життя. Їм не дали такої змоги. Більшість просто згасла на очах. І не тому ми маємо пам’ятати про це, бо так треба, бо воно колись було, а тому що це наша історія, наша правда.

Ця книга — п’ятнадцять пекучих глав, назва кожної з яких волає про наш незагоєний біль — “Голгофа України в червоно-коричневому столітті”, “Голодомор як більшовицька зброя масового знищення”, “Опір сталінському Геноциду”, “На Голгофу за Україну”… Ця книга — п’ятнадцять впевнених виважених кроків сумлінного дослідника до Правди про геноцидний Голодомор. Про витоки його — тут і Черкащина (“Голодомор у Шевченківському краї”), рідна автору Дніпропетровщина (“Дніпропетровщина: непомірна плата за індустріалізацію”), Київщина (“Поневолення українських земель та населення в загальному геноцидному ланцюзі”) і Донбас (“Голодоморні травми Донбасу”). У передмові Герой України, совість нації, видатний письменник Юрій Мушкетик зазначив: “Ця книга в доступній науково-популярній формі доносить до сучасників нові, невідомі широкому загалу документальні дані про спланований Голодомор — геноцид українського народу, масові репресії — планомірне винищення саме української нації з метою подолання її спротиву сталінській системі”. А йому можна довіряти. Бо знає цю біду українську Юрій Михайлович не з розповідей, а власним гірким болючим життєвим досвідом.

Має рацію вчений і публіцист, почесний професор Університету Сучасних Знань Товариства “Знання”, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка Олег Гринів, коли наголошує на проблемі малих накладів таких книг, потреба в яких дуже велика.

А ще ця книга Василя Кушерця — гідна відсіч всім законозистим спробам українських недоброзичливців применшити голодомор як всенародне лихо і скоротити до можливого мінімуму кількість масових жертв. Така напівправда, зазначає автор, то ще більше приховане лихо, бо його найважче розпізнавати і викривати!

А те, що видання унаочнює документами і художніми ілюстраціями, копіями документів, пекучими поезіями про незбориму біду, робить його ще ціннішим і вагомішим. Робить подією.