Товариство "Знання" України - наймасовіша громадська науково-просвітницька організація нашої держави, засноване 16 січня 1948 р. як Товариство по розповсюдженню політичних і наукових знань УРСР. Першим головою Товариства став Президент АН УРСР академік Палладін О. В. Протягом 1948 - 1949 р. були створені обласні організації Товариства, а у 1958 р. - народні університети (культури, правових знань та ін.). У листопаді 1990 року ХІІ позачерговий з'їзд Товариства "Знання" УРСР конституювався в Установчий з'їзд Товариства "Знання" України.

       Маючи понад піввіковий досвід роботи, Товариство є своєрідним неформальним інститутом реалізації інтелектуального потенціалу нації з метою задоволення інформаційно-освітніх потреб громадян України. Товариство займається розробкою та впровадженням нових інформаційно-освітніх технологій, працює над створенням потужної інформаційної бази знань. На черзі створення корпоративної обчислювальної мережі на території України, яка забезпечить інтеграцію інтелектуального потенціалу членів Товариства з національним та світовим інформаційними ресурсами.

       З 1999 р. Товариство "Знання" України очолює Президент - академік НАН України Кремень В. Г. Виконавчим органом Товариства є апарат правління на чолі з головою правління - доктором філософських наук Кушерцем В. І. Товариство об'єднує на добровільних засадах десятки тисяч науковців, діячів культури, працівників освіти, охорони здоров'я, сфери виробництва. Організаційно його діяльність забезпечують сотні штатних працівників.

1. Соціально-політичний, зокрема:
- інформаційно-пропагандистське забезпечення курсу економічних реформ та політичних перетворень
- пропаганда ідеології державотворення та пошук шляхів національної консолідації українського суспільства
- роз'яснення державної регіональної політики та розвиток місцевого самоврядування
- виховання національної та етнічної толерантності, принципів соціального порозуміння

2. Економіко-правовий, зокрема:
- правова освіта та надання правових послуг громадянам України
- поширення економічних знань

3. Науково-просвітницький, зокрема:
- поширення фундаментальних природничо-наукових знань
- виховання екологічної культури громадян
- інформатизація суспільства, поширення комп'ютерної грамотності
- організація додаткової безперервної освіти дорослих

4. Міжнародна діяльність, зокрема:
- туризм, в тому числі освітній
- партнерські стосунки