Ostrogradski24 вересня 1801 року народився геніальний український математик Михайло Остроградський.

Навчався у Харківському університеті.

1818 року Михайло Остроградський блискуче складає екзамени за трирічний курс університету і отримує атестат. Наступного року він витримує ще одні іспити за університетський курс, з тим, щоб (за новими правилами) отримати ступінь кандидата наук.

1820 року переїздить до Парижа. Тут він знайшов те, що шукав. Тут викладали найвидатніші вчені-математики Лаплас, Коші, Пуасон, Лежандр, Ампер, Пуансо... На Остроградського звернув увагу сам Лаплас.

Kubijowicz23 вересня 1900 року народився видатний вчений-мислитель Володимир Кубійович.

У 23 роки захищає диплом, а 1927 року – дисертацію про демографію Радянської України. З 1928 року Кубійович – наймолодший доцент у Польщі, лектор Яґеллонського університету. Головним тереном його наукових досліджень стають Карпати, їхня географія, демографія, етнографія. Він займається антропогеографією всієї України. Пише книгу «Географія Україниі суміжних країн», складає «Атлас України», пише наукові праці.

220px-Nishchynsky21 вересня 1832 року народився відомий український композитор Петро Ніщинський. В 1856 закінчив Афінський університет (філософський і богословський ф-ти), пізніше — здобув ступені магістра наук. Після повернення на батьківщину викладав російську і грецьку мови у навчальних закладах Петербурга (1857–60), Одеси (з 1860), Ананьєва (з 1855, тепер Одеська область), Бердянська (1888–90).Збирав та здійснював обробку українських народних пісень («Байда», «Ой, гук, мати, гук»), писав музичні твори, організовував музичні колективи і керував ними. В 1875 Ніщинський створив музичну картину «Вечорниці», як вставну сцену до вистави «Назар Стодоля» Т. Шевченка (вперше виконана в цьому ж році артистичним гуртком М. Кропивницького у Єлисаветграді).

17 вересня 1984 року народився творець української школи ветеринарних анатомів Трохим Цимбал.

В 1966 році Трохим Іванович захищає докторську дисертацію, яку провідні вчені назвуть великою главою в ендикринологічній науці, а розробки Трохима Цимбала настільки вивереними, що вони ніколи не втратять свого значення.