Слова із віршів Івана Франка, про нього, як видатного українця - Каменяра Духу і Сили Волі, 26 травня звучали у Києві на площі Івана Франка, біля театру, що носить його ім’я. Це день пам’яті Івана Франка, проведення в Україні традиційного фестивалю «Країна Франкіана».

Наступного дня фестиваль продовжився у Київському планетарії Товариства «Знання» України.

Афіші запросили киян та гостей столиці на виставу Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру «Мойсей» - інсценізацію відомої поеми Івана Франка, постановку якої і музичне оформлення здійснив Євген Олійник.

Театр свій твір присвятив пам’яті нескорених борців за свободу і Незалежність України. Виставу підтримали голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко і управління молодіжної політики Миколаївської міської ради.

З короткої, надрукованої на візитівці, анотації, ми дізнаємося, що «Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі пошуку «землі обітованої». В основі поеми Франка – біблійний сюжет. Історія починається з моменту, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм після сорока років поневірянь наблизилися, нарешті, до обіцяної їм землі в Палестині. Але Мойсей поступово втрачає авторитет: народ скаржиться і бунтує, забуваючи про заповіді і обіцянки…».

Всі ці твердження крок за кроком втілюють у сценічних образах артисти театру. Кожен персонаж професійно й талановито грає свою роль, у розлогих і коротких репліках з Франкової поеми, удалій міміці і рухам «підіграє» сюжетній лінії. Видовище зворушливе, зрозуміле, сучасне. Кожна деталь спектаклю на своєму місці, вкраплена в цілісну структуру сценічного дійства. Кожна деталь відточена.

Дійові особи, що родом з давнини, прийшли як сучасники. Одяг, декорації, освітлення, музичні ремарки – все підібрано і вмотивовано. Сцена планетарію далеко не сценічного призначення, але працівники театру зуміли пристосувати її до потреб спектаклю за короткий проміжок часу. Побільше б таких!

Дебют миколаївського театру пройшов на просвітницькій сцені досить вдало й успішно. І на одному подиху. На сцені відбувався плавний перехід від сюжету до сюжету. Вдячність глядачів – тривалі оплески. Усі артисти, зайняті у спектаклі, заслуговують на добру і щиру подяку. Народний артист України Василь Остафійчук – сценічний Мойсей - і артистка Олена Власова –Азазель - талановито втілювали в основну канву енергію невмирущого Франкового слова, зуміли актуалізувати його із сучасністю.

Театр за вивіскою російський, а у спектаклі звучала від самого початку й до завершення прекрасна українська мова. Тобто, новий закон про мову миколаївці вже втілили у життя.

«Від спектаклю враження надзвичайне. Його треба побачити всім» - це відгук не тільки Людмили Нікітюк, а й багатьох присутніх у залі.

Голова правління ВГО Товариство «Знання» України, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук Василь Кушерець, висловлюючи артистам щиру вдячність за сценічне прочитання поеми Каменяра, нагородив Миколаївський театр Почесною грамотою Товариства «Знання» України, усіх артистів долучив до просвітницької когорти, вручивши кожному значок Товариства.

Він зазначив, що презентація спектаклю пройшла успішно і його має подивитися якомога більше глядачів України.

В добру путь!

Прес-служба правління ВГО Товариство «Знання» України (Петро Швець).

28.05.2019 р.