28 жовтня 2009-го минуло 20 років із дня прийняття Закону «Про мови в Українській РСР». Два десятиліття тому українська мова, згідно з цим Законом, перестала бути гнаною й упослідженою, мала б зазвучати на повну силу, бо стала державною. Чому ж не вдалося їй зайняти те місце в Україні, якого очікували творці Закону; які глибинні процеси шкодять поширенню й належному розвитку нашої мови – на ці та інші запитання шукали відповіді учасники засідання «круглого столу», що його проводило ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка в Укрінформі напередодні Дня української писемності та мови.

У розмові взяли участь відомі митці, письменники, громадські діячі, політики, просвітяни.

Нижче вміщуємо виклад виступу на засіданні «круглого столу» голови правління Товариства «Знання» України, доктора філософських наук, професора В.І. Кушерця:

Для Товариства «Знання» України тема захисту і розвитку української мови дуже близька. Адже одним із активних ініціаторів підготовки Закону про мови був і тодішній голова правління Товариства, академік В.І. Шинкарук.

Продовжуючи цю традицію, Товариство запропонувало організувати масові курси української мови в усіх регіонах країни. Ця ініціатива отримала підтримку Президента України і зараз справа полягає у прийнятті конкретних урядових рішень щодо виділення відповідних коштів.

Хочу підкреслити, що Товариство має свої україномовні друковані видання – громадсько-політичні і науково-популярні журнали «Трибуна», «Наука і суспільство», «Наше небо», різноманітний за своєю проблематикою щорічник «Наука і культура», який ми видаємо спільно з Національною академією наук України.

У той же час не можу не сказати і про труднощі. Йдеться, насамперед, про рейдерство стосовно майна Товариства. Вже кілька років доводиться відстоювати наш готель, споруджений на кошти Товариства. За цей час виграли 18 судів, відвоювали приміщення готелю, але БТІ не видає документацію на його реєстрацію за рішенням суду. Триває інша рейдерська атака – на приміщення редакцій «Трибуни» та «Науки і культури».

Хочу сказати про солідарність. Ми, звичайно, не перемогли б могутніх рейдерів, які, до речі, при владі, на перших позиціях в усіх великих партіях, якби нам не допомогли українські газети «Дзеркало тижня», «Слово просвіти», Урядовий кур’єр», інші видання, Українське радіо.

Як ми піднімемо солідарність, народний дух? Треба мати засоби масової інформації. Ми відстоюємо канали, які допоможуть солідаризуватися. Наприклад, Товариство «Знання» працює зараз у сфері університету українознавства. Повинна бути освіта дорослих, її зміст – українознавство, філософія України. Проводимо багато цікавих заходів.

Як можемо протистояти партіям, різноманітним фальсифікаціям? Грошей у нас нема. Є один непереможний ресурс – просвітництво.

Можемо повчитися в японців. Усю технічну інформацію вони ведуть японською мовою. Створили автоматичний перекладач на японську. Зробили японську дитину конкурентоспроможною у глобалізованому світі. Ми цього не робимо. Нехай наші діти вчать по кілька мов, але дух повинен бути український.

У нас є канал, який досі не завоювали й не завоюють, - це усне просвітництво. Через нього треба зробити наших громадян конкурентоспроможними в світі.

Наприкінці хочу відзначити творчу співпрацю Товариства «Знання» України з Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка. До речі, ваш тижневик «Слово просвіти» ми передплатили в кожну свою обласну організацію.

сторінки: 1