Інформаційна концепція соціалізації особи дає можливість передбачити конкретний механізм „переливання" знань особи в соціальну інформацію і, навпаки, перетворення соціальної інформації на знання окремої людини, тобто побачити „серцевину" соціального прогресу.
Розуміння соціального інтелекту суспільства неможливе без осмислення когнітивно-інформаційних структур етносу.
За аналогією з когнітивними структурами людини, що їх вивчає психологія, важливо виділяти когнітивні структури народу (суспільства) та його підсистем. Це структури народної (соціальної) пам'яті, суспільної свідомості і громадської думки, наукових і взагалі творчих шкіл і течій, духовної комунікації тощо.
У нормально розвинутому етносі внаслідок багаторічних соціальних потоків, елітарного добору (вертикального переміщення людей у відповідності з їхнім інтелектом, покликанням, вольовими якостями, рівнем підготовки) утворюється ,,конусоподібна"(ієрархічна) структура, яку важко побачити неозброєним оком, однак вона виразно виявляє себе в інтелектуальному і технологічному прогресі, в умінні робити вибір у тій чи іншій проблемній ситуації. Вказана структура „вбудована" у суспільний організм, утворює тонко діючу систему особистостей різного „калібру" та їх груп, що взаємодіють і доповнюють одна одну. Цей „конус" створює неентропійний „каркас" суспільства, запобігає його лінеаризації, „приземленню" інтересів і устремлінь, створює умови для кращої реалізації функції часу як особою, так і суспільством в цілому. Когнітивна етносоціологія на такі структури має звертати найбільшу увагу, оскільки в них криється „пружина" інтелектуального прогресу народу.
сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
|