В теорії соціального інтелекту, особливе місце займає інформаційна концепція соціалізації особи.

Ми розглядаємо людину не абстрактно, а як представника певної етнічної групи, нації, культури, релігії. Тільки так, тобто крізь призму психічних, емоціональних, культурних, інтелектуальних, духовних зв'язків особи зі своїм народом, можна розуміти її в усій багато вимірності і значущості. На сучасному етапі розвитку людської цивілізації, коли здійснюється перехід до постіндустріального (інформаційного) суспільства, домінуючими стають інтелектуальні зв'язки особи і суспільства (етносу), її „включність" у соціальний (етнічний) інтелект. А оскільки інтелект людини і етносу являє собою інформаційну (алгоритмовану і вимірювану) підсистему розуму, головну роль у соціалізації особи починає відігравати інформаційне середовище з його когнітивними структурами і механізмами, технологічними засобами (базами знань, експертними системами, сучасними засобами зв'язку тощо).

У цьому розумінні „включеність" людини в систему життєдіяльності свого народу (суспільства) постає як зв'язок особи із зовнішньою (соціальною) пам'яттю (логосферою), що відіграє, як уже зазначалось, головну роль в інтелектуальному розвитку кожного індивіда.

Не випадково в сучасних інтеракціоністських напрямах розвитку західної соціології особливо помітними стають „комунологічні" тенденції (формування комунікативної дії)[5, 65-67]. Центральною проблемою тут є проблема соціалізації особи, а комунікація виступає як фундаментальна категорія, що об'єднує особу і суспільство (народ). Ця концепція, висунута ще на рубежі ХІХ-ХХ ст. Американським соціологом Дж. Мідом, стикалася у своєму розвитку з труднощами, пов'язаними з розкриттям механізмів і агентів особистості соціалізації. Таке становище пояснюється тим, що механізми і агенти мають інформаційну природу, та остання залишається „за сімома замками" до появи кібернетики, теорії інформації інформатики (друга половина XX ст.). І хоч загалом тлумачення Мідом символьної інтеракції, за яким людські вчинки являють собою соціальну поведінку, опосередковану комунікаціями, було правильним, адекватно відобразити механізми інтеракції можна лише за допомогою апарата кібернетики і теорії інформації, розроблених пізніше.

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16