ІНТЕЛІГЕНЦІЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

В умовах становлення України як незалежної демократичної держави, орієнтованої на входження у світовий цивілізаційній простір, першорядного значення набуває визначення ролі інтелігенції в суспільному житті країни.

Нам належить осмислити її місце у сфері міжнаціональних відносин, мирному співіснуванні людей, які спілкуються різними мовами, сповідують різну віру, мають різне етнічне походження. Це тим більш важливо, що глибина й масштабність перетворювальних процесів у сучасній Україні потребують виваженого, розумного ставлення до обміну етнокультурними цінностями, дотримання принципу толерантності до народів, які населяють нашу країну. Саме інтелігенція як найактивніша частина українського суспільства є важливою й водночас недостатньо актуалізованою силою, яка в змозі стати на заваді втрат і помилок, котрі супроводжують сьогодні складний процес державотворення. Говорячи про інтелігенцію, ми маємо на увазі людей розумової праці, освічених, духовно спрямованих, здатних до безперервного самовдосконалення.

Історія людського суспільства доводить, що його прогрес пов’язаний зі здатністю особистості вдосконалювати себе, задовольняти цю потребу в діяльності, корисній для людського загалу та суспільства в цілому. Життя справжнього інтелігента підпорядковується філософії любові, закону справедливості, почуттю краси, розумінню того, що потреба непомірного матеріального накопичення, яка нав’язується сьогодні з дитинства як закон, розділяє людей. Смисл прогресу суспільства – в об’єднанні людей, злагоді на основі влади розуму й почуття любові до іншого. Інтелігенція, як ніяка інша сила в державі, прагне наслідувати ідеали, які закарбовані у вітчизняній культурі як колективній пам’яті народу, його національній свідомості, у високому мистецтві, яке викриває моральні вади, розпусту, владу грошей як рушійної сили функціонування людини.

Інтелігент – це людина, яка знаходить душевне задоволення в тому, що її професійна діяльність має непересічну цінність для інших. Він прагне до максимальної самовіддачі в любові й творчості, що приносить йому повагу й самоповагу, живить почуття власної гідності. В нашій країні інтелігенція завжди розглядається у безпосередньому зв’язку з історією суспільного руху, духовним життям людини й суспільства.

Однак світоглядні й культурно-ціннісні позиції сучасної інтелігенції вкрай загострюються й драматизуються в умовах системної кризи українського суспільства, коріння якого переважно лежить у відсутності чітких ідейно-світоглядних орієнтирів, які дозволяли б виховувати і розвивати вільну й відповідальну особистість, здатну конструктивно працювати у напружених, часто драматичних, проблемних ситуаціях нашого часу. Якраз у дефіциті такої особистості криється першопричина всіх теперішніх труднощів.

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9