Наголосимо, що при аналізі ролі інтелігенції в сучасному житті країни акцент має робитися на цінності її особистісних якостей, вмінні критично мислити, пов’язувати своє життя з активною боротьбою за соціальну рівність громадян держави, за загальну просвіту, за особисте право кожного і сприятливі умови для вибору свого місця в суспільно-корисній діяльності. Одна з провідних проблем становлення інтелігента в сучасних умовах України пов’язана з готовністю вільної й відповідальної людини служити Вітчизні і небажанні “прислужувати”. Інтелігенція має своє специфічне історичне призначення – бути зв’язаною з інтересами народу, підпорядковувати свою активність завданням соціального, розумного, культурного розвитку своєї Батьківщини. Неповторність ролі і сутності української інтелігенції полягає, перш за все, у “моральному ентузіазмі”, який випливає з її турботи про майбутнє своєї країни, з неприйняття всього, що гальмує процес оновлення застарілого. Її вирізняє здатність знаходити соціальну правду як критерій вибору продуктивної позиції, засобів впливу на оточення.

Інтелігенція – це здебільшого свідомі діячі історичного процесу, критично мислячі особистості, яким притаманна активна за формою й моральна за змістом життєва позиція. Інтелігентна людина прагне творчо реалізувати внутрішні духовні цінності. Здатність інтелігента до духовної творчості є, по суті, прагненням до свободи. Висхідною точкою розвитку і вдосконалення інтелігенції в сучасних умовах України є її особиста свідомість, прагнення до самовиховання, самоосвіти, самовдосконалення. Інтелігенцію сьогоднішньої України слід розглядати в контексті соціального розвитку держави, кваліфікувати як джерело, носія й продукт освіти й культури. Це група людей, яка свідомо й цілеспрямовано реалізує себе в діяльності, значущій для суспільства. Це відрізняє її від різних релігійних та політичних діячів.

Розбудова української державності, громадянського суспільства потребує дедалі активнішого залучення до цього процесу інтелігенції як носія своєрідного типу суспільної свідомості, відкритості, спрямованої на захист рівних прав для всіх людей. Саме інтелігенція виступає цивілізованою силою, яка сама вкладає у свої дії людяність і рішучість, визначає міру особистої відповідальності за справу. Вдосконалення і самовдосконалення інтелігента як особистості щільно пов’язане з суспільними формами життя, стурбованістю станом морально-духовного здоров’я сучасного суспільства. Його особиста гідність у тому й полягає, щоб не спуститися нижче природного рівня своїх можливостей, розвинених середовищем, освітою, історією, культурою. Як особистість, український інтелігент може нормально розвиватися лише у взаємодії із суспільним життям. Корисна суспільна діяльність виявиться продуктивною лише за умови, що особистість, яка бере в ній участь, саморозвивається.

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9