Суверенній державі та її національній еліті належить орієнтуватись у нових умовах міжнародного розкладу сил, робити вибір між кількома центрами сили для утворення більш тісних стосунків партнерства або протистояння, виходячи з державних інтересів, пам’ятаючи, що арена міжнародних стосунків – це арена боротьби та союзів. Головний вибір Україні доводиться робити між США, Європою та Росією. Тому нагальною нині є проблема максимально ефективного використання інтелекту нації на благо економічного, наукового і культурного розвитку України. У цьому контексті неабиякого значення набуває моральний імператив, який дозволяє: обмежувати та здійснювати контроль над людською діяльністю, яка може спричинити незворотні зміни, несумісні з існуванням людства, – йдеться про екологію, виробництво, тероризм, війни; досягати змін у світогляді і повороті до загальнолюдських гуманістичних цінностей; удосконалювати систему охорони здоров’я і життя людей; зміцнювати інститут сім’ї.

Послідовне розв’язання глобальних проблем сучасності передбачає ліквідацію соціальних антагонізмів, налагоджування гармонійних відносин між суспільством і природою, перехід усього суспільства на коеволюційний шлях розвитку. Засновник Римського клубу, італійський економіст і бізнесмен А. Печчеї сформулював перспективи розвитку сучасного світу в контексті виховання людей на засадах “нового гуманізму” (Печчеи А. Человеческие качества. – М.: Прогресс, 1980). На його думку, “новий гуманізм” включає в себе три аспекти: глобальність, любов до справедливості й відмову від насильства. Ці передбачення з усією очевидністю сформульовані в напрямі розгортання світової інтеграції та плюралістичної демократії.

В умовах істотного посилення глобалізації всіх сторін суспільного життя небувало зростає роль необхідності прищеплення кожній інтелігентній людині стійких навичок і рис толерантності, терпимості до чужих думок і вірувань. Адже тільки толерантне ставлення до іншої людини, іншого народу дозволяє сприймати їх такими, якими вони є, усвідомлювати, що відмінності між нашими культурами є такими ж природними, як, скажімо, відмінності між зовнішнім виглядом. Толерантність являє собою поняття багатоаспектне і навіть, певною мірою, суперечливе. Розглядаючи її як моральну якість, що проявляється у повазі до ідеалів, інтересів, почуттів, звичок, способу життя інших людей, слід відзначити, що разом із тим толерантність передбачає право кожної людини на захист та обґрунтування своєї позиції, її активність у відстоюванні та реалізації політичних, релігійних чи моральних переконань. У такій якості толерантність виступає цивілізаційним імперативом у демократичному суспільстві. В той же час цілком природне прагнення суспільства до належної самоорганізації, самозбереження та відтворення передбачає включення до поняття толерантності негативного ставлення до антиконституційних дій, розпалювання ворожнечі, закликів до насильства, геноциду, терору тощо.

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9