Розвинена особистість, яка піднялася до рівня інтелігентності, повинна ефективно спілкуватися у полікультурному середовищі. У цьому плані толерантність проявляється як ключовий, соціально-культурний механізм, якій робить можливим нормальний процес такого спілкування. Тож толерантність виступає важливим досягненням цивілізації. В освітній, науковій і соціальній сферах толерантність сприяє формуванню освіченої особистості, якій властиве розвинене почуття розуміння і поваги до культури інших народів, їх традицій і звичаїв, сприяє формуванню вміння жити в мирі й злагоді з представниками інших рас і вірувань.

Всього цього можливо досягти лише у випадку засвоєння культури власного народу, накопичення знань і уявлень про багатоманітність культур у світі. Головним тут є постійна робота над вихованням позитивного ставлення до культурних відмінностей представників інших народів, створенням умов, які сприяють розвитку інтеграційних процесів, забезпечують формування умінь і навичок ефективної взаємодії з представниками інших народів, а також створення умов для самореалізації творчих здібностей особистості. Оскільки визначальними рисами сьогодення виступає інформатизація всіх сфер суспільного життя та його відчутна глобалізація, все більше людей, у першу чергу представники інтелігенції, змушені контактувати і співпрацювати з представниками різних культур та ідеологічних, релігійних, морально-етичних поглядів. Плідність цих контактів та ефективність їхньої співпраці, зрештою, й визначає глибину толерантності. Робота в цьому напрямку є тим більш необхідною, що на теренах України мешкають представники десятків національностей, багатьох культур та релігійних конфесій. Та разом з тим слід усвідомлювати, що вчинки кожної людини повинні відповідати інтересам суспільства в цілому і не завдавати шкоди іншим його представникам, з якими вона співіснує. Слід зазначити, що нові інформаційні технології змінюють структуру економіки й соціуму. Інформація у XXI ст. є великим економічним чинником поряд з корисними копалинами, працею і капіталом. Проблема в тому, як справитись особистості з таким могутнім інформаційним потоком, які нові мотиви, крім доходу, повинні спонукати її до постійного удосконалення своїх знань і їх оновлення?

Формування різнобічно підготовленої інтелігенції в першу чергу передбачає розвиток її свідомості та наукового світогляду, який охоплює багатогранність пізнання, духовний і культурний рівень особистості. Сучасній інтелігентній людині має бути властива діалогічна свідомість як готовність і здатність працювати у просторі різних ідейних позицій, що змагаються на рівних між собою, кожна з яких відкрита для критики, не претендуючи на безумовну істинність. При цьому взаємодія різних ідейних позицій не повинна призводити до втрати їх самостійності, а натомість передбачати відкритість у спілкуванні одна з іншою. Визнання правомірності існування різних конкуруючих підходів не означає переходу на позицію якогось безпринципного “плюралізму”, що реалізується за законом “живи й дай жити іншим”. Навпаки, справжня діалогічність у конструктивній полеміці з іншими підходами передбачає високу відповідальність і максимальне напруження у розгортанні творчого потенціалу власної позиції. Діалог зовсім не означає втрати принципів. Не поділяючи чужої позиції, здатна до діалогу особистість має виходити з поважливого ставлення до цієї позиції, розуміючи її підґрунтя і допускаючи, що в ній є реалістичне зерно. Не забуваймо, що діалогічна свідомість передбачає високу самодисципліну і моральну відповідальність.

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9