Справжній інтелігент має бачити навколишній світ з усіма його чеснотами та недоліками, мусить мати свої судження стосовно забезпечення його прогресу, розв’язання складних технічних, наукових, соціальних та екологічних проблем. Тому значну роль у формуванні світогляду має відігравати філософія, філософські та етичні знання. Особливо важливо звертати увагу на стимулювання прагнення людини до пошуку, переосмислення відомих істин на загальне благо.
Сьогодні, коли інтелігенція за інтелектуальним потенціалом є домінуючою силою, надзвичайно важлива її політична роль у розбудові громадянського суспільства. Доля нації буде залежати від того, чи захоче наша інтелігенція залишатись в Україні, поєднати свою долю з її долею, служити Вітчизні на шляху її становлення як правової, демократичної, соціальної держави; поважати Конституцію і виконувати норми законів України; толерантно ставитись до представників інших народів, їх цінностей, традицій, мови, вірувань; чи вмітиме йти на компроміси з різними етнічними та релігійними групами заради соціального миру; чи буде здатна визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість; чи любитиме Батьківщину до глибини душі, а не до глибини кишені.
При цьому важливо, щоб національна еліта змогла перевести владу з режиму керівництва в режим захисту прав людини, її інтересів. Адже виховання чи корекція дій влади – це елементарне завдання демократії, хоч і важке. Адже демократія – не просто влада народу, це народовладдя, яке підкорило систему управління. Інтелігенція має не лише конструктивно-критично ставитись до влади, а бути прискіпливою, блискавично реагувати на будь-яке безчинство. При цьому слід пам’ятати, що потрібно діяти в рамках закону, мирними методами, адже громадянське суспільство несумісне з беззаконням.
Основою громадянського суспільства є мораль. Чотирнадцятирічний досвід незалежної України зримо показав, що вона не стане ні правовою, ні демократичною, якщо не стане моральною. Тому на сучасному етапі економічного й національно-духовного відродження України дедалі гострішою постає проблема моральної культури інтелігенції, посилення її громадянського, ціннісно-смислового аспектів. Це актуалізує необхідність переходу від суворої нормативності в діяльності і поведінці особистості до більшої свободи індивідуального морального вибору, утвердження в масовій свідомості історично притаманних українському народові гуманістичних цінностей, спрямованих на засвоєння кращих зразків вітчизняної та світової етичної спадщини.
сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
|