Показником моральної вихованості інтелігенції виступає єдність гуманістичної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Йдеться про становлення “людини культури”, сформованість її культурних цінностей та постійне прагнення до краси, вищих духовних засад. Така людина наче замикає на собі культуру, переживає її у своїй свідомості, вчиться дивитись на світ очима не лише сучасників, але й людини інших часів і народів, відчуває себе одночасно громадянином своєї країни та всього світу.

У підготовці та вихованні інтелектуальної еліти нації актуальною є проблема особистісного саморозвитку, який слід розглядати як процес життєдіяльності, спрямований на реалізацію внутрішніх програм. Акцент варто робити не стільки на колективістські, як на індивідуалістичні позиції, позиції відходу від принципів патерналізму, необхідності розвитку і реалізації потенціалу кожного члена суспільства. Саме тому саморозвиток особистості можна визначити і як фундаментальну здатність людини ставати і бути суб’єктом свого власного життя. Самореалізація кожною людиною своїх потенційних можливостей і створення необхідних для цього умов є складовими і невід’ємними частинами практичної мети акмеологічної науки, спрямованої на формування професіоналів, надання їм допомоги у досягненні вершин професійної майстерності. Перед наукою стоїть завдання формування життєвої та професійної компетентності майбутніх лідерів, керівників, життєвою основою яких має бути сплав високого рівня інтелектуальної підготовки з розвиненою гуманістичною культурою особистості.

В.Г. КРЕМЕНЬ,
президент АПН України, академік НАН України,
президент Товариства “Знання” України

В.В. ПАБАТ,
кандидат педагогічних наук

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9