ЧАС ЗНАНЬ

1 вересня практично в кожній українській родині відзначається як свято знання, і йому традиційно віддається особлива повага і шана. Знання асоціюються з особистим і суспільним успіхом. Воно виступає своєрідним геном розвитку, трансформації і людини та суспільства. У концентрованому знанні закладена енергетика соціуму на своє відродження. Цінним воно є ще й через те, що на його базі створюється принципово нова сучасна інфраструктура суспільства: інформаційно-комунікативна, електронна мережа, яка побудована на основі супутникового телебачення, Інтернету, мобільного зв'язку. На цій основі змінюються зміст і сутність всієї системи політико-географічних, соціально-економічних, соціально-психологічних та культурно-духовних взаємовідносин. Основними відносинами в суспільстві стають відносини по створенню умов для виробництва знання та їх реалізації.

Сьогодні світ уже перейшов ту незриму лінію, коли у суспільстві на зміну матеріальному багатству приходить нове багатство - знання і з'явилася нова рушійна сила суспільства - носій знання. Це означає, що наступає нова доба в його історії, новий образ державного утворення, новий спосіб життя і нова формація - суспільство знань. І те суспільство, яке краще за інших зможе реалізувати ці відносини, стане недосяжним для інших суспільних систем по створенню умов для його розвитку, умов для підняття духовності народу, забезпечення добробуту громадян та організації їх буття в гармонії з природою.

Давньогрецький мислитель Платон ще за п'ять століть до нашої ери, роздумуючи над державним устроєм, вважав ідеальною державу таку, де панують знання як головна складова триєдиної іпостасі успішної держави: Знання, Сила, Багатство. Цієї формули особливо ретельно дотримуються розвинуті країни, які вже давно засвоїли, що основу їхньої конкурентоспроможності складають не матеріальні ресурси, а сучасні знання і утворені на їх основі технології виробництва. У цих країнах сформувалась інноваційна модель суспільного розвитку, яка базується на інтенсивному продукуванні та використанні нових знань, за рахунок втілення яких в освіті, технологіях, організації виробництва, товарах на сьогодні досягається від 70% до 85% приросту їх ВВП. У двадцяти розвинених країнах, де працює 95% учених світу, прибуток на душу населення щорічно збільшується на 200 дол., а у країнах, де науковців бракує - лише на 10 дол. Позитивний вплив інновацій на рівень конкурентоспроможності економіки країни проявляється в зростанні продуктивності праці та доданої вартості, структурному оновленні економіки, збільшенні питомої ваги високотехнологічних, наукоємних галузей у структурі виробництва та експорту, підвищенні якості продукції, і, як наслідок, - в розширенні ринків збуту.

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7