По-друге. Знання, інформація є основою життєдіяльності ринку, і все ж ринок не завжди виробляє його в достатній кількості, оскільки ті, хто генерує знання, не завжди можуть скористатися її фінансовими результатами.

По-третє. Яких би наукових і конструкторських успіхів не досягала країна, все ж зберігається різниця в рівні технологічного розвитку і дефіциту знання.

Як бачимо, ринок сам по собі не може забезпечити в повній мірі суспільну потребу в знаннях. Розвиток інтелектуального та інноваційного потенціалу країни можливий лише за умов розширення сфери діяльності держави, посилення відповідальності уряду, місцевих органів управління. Опираючись на широкі кола громадськості, вони повинні проводити активнішу політику в питаннях розвитку знання в країні, залучення та ефективного застосування і створення таких інституційних структур, які забезпечують вироблення, придбання, адаптацію та поширення знань, а також упереджують можливі наслідки інформаційних збоїв.

Розуміння цього начебто не бракує: „Країна без науки - країна без майбутнього", „Інвестуючи освіту - інвестуємо майбутнє" - ці пророчі мудрості належать першим особам держави , вони потім охоче тиражувалися іншими посадовцями на всіх рівнях. Проте сьогодні перед нами гостро постає питання: як би не втратити те, що є, насамперед вчених, зберегти ті прекрасні наукові школи, які створювалися десятиліттями І яким під силу передати досвід і знання молодому поколінню та закласти підвалини продовження кращих традицій вітчизняної науки. В Україні нині нараховується 75600 кандидатів і докторів наук. З них лише 60,9% беруть участь у виконанні наукових досліджень, розробок, займаються викладацькою діяльністю. Решта - 39,1% перейшли в інші сфери діяльності, з іншим рівнем достатку та закинули науку назавжди. Лише за останні кілька років з України емігрували біля 6000 перспективних і провідних вчених. Ось чому для подолання цієї тенденції для початку слід при формуванні державного бюджету збільшити фінансування науки хоча б до рівня, визначеного законодавством, з подальшим його збільшенням відповідно до європейських стандартів.

сторінки: 1 2 3 4 5 6 7